|
З початку 1990-х років страховий захист сільськогосподарських товаровиробників значно послабився. Різко скоротилася реальна бюджетна допомога господарствам. Комерційні банки не можуть покривати збитки, спричинювані природними катаклізмами, дається взнаки інфляція грошової одиниці. За цих умов годі було й сподіватися на високу страхову активність. Приватизація землі, дедалі інтенсивніше її використання, зміна стосунків із банками, перехід до сплати єдиного податку - ці та багато інших чинників спонукають до організації страхового захисту сільських товаровиробників на нових засадах. Ідеться, насамперед, про впровадження системи комерційного та взаємного страхування за відчутної державної підтримки.
Такий захист здатні здійснювати лише ті страховики, котрі мають достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, а також фахівців, добре ознайомлених з особливостями аграрного виробництва. Раніше понад 95% усіх застрахованих сільськогосподарських об'єктів припадало на НАСК "Оранта" та компанії, що виокремилися з її складу. Інші компанії, які мають ліцензії на ці види страхування, тривалий час утримувалися від прийняття на себе значних ризиків. Ситуація може змінитися, якщо провідні страховики об'єднають свої зусилля в цьому напрямку (шляхом створення страхових пулів), а також наладять ринок перестрахування сільськогосподарських ризиків.
|
|
1. Клюй С.В., Піхоцький І.О. Про методику страхування сільськгосподарських ризиків // Вісник ТАНГ. - Тернопіль: Економічна думка. - 2001. - Вип. 15. - с. 54.
2. Смоленюк Р.П. Методи побудови тарифів при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур. // Фінанси України. - 2002. - №11. - с. 131-135.
3. Страховое дело / Под ред. проф. Л.И. Рейтмана. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. - 524с.
4. Страхування / За ред. С.С.Осадця. - К.: КНЕУ, 2002. - 599с.
|
На уровень вверх
Купить