Слово "страхування" увійшло в українську мову давно. Воно має відповідники в інших мовах: "insuranse" - в англійській, "versicherungs" - у
німецькій. Західні філологи вважають, що термін має латинське походження. В основі його слова "securus" і "sine cura", які означають "безтурботний". Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки.
У фаховій літературі питанням з'ясування поняття страхування також
приділено значну увагу [11].
Проте до єдиного розуміння змісту категорії "страхування" дійти не вдалося. Оскільки ігнорувати відоме положення про необхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту ні в якому разі
не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до
конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку полягає в
тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така
позиція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями багатьох
поколінь.
Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі "Про
страхування" [2]: "Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо
захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання
певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або
чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)".
|