|
Конструювання механізму відповідальності будь-якого суб'єкта суспільних відносин передбачає комплексне використання всіх мір соціальної відповідальності - етичних, моральних, політичних, юридичних та ін. Примат тих чи інших мір відповідальності, їхня здатність замінювати та доповнювати один одного залежить від сфери суспільних відносин, у якій діють суб'єкти відповідальності, від специфіки їхньої діяльності, а також від мети, що досягається шляхом застосування відповідальності.
Відповідальність - це складна і багатофакторна політична, державно-правова та соціально-економічна категорія. По-різному до неї ставились і ставляться. Скажімо, теорія ідеальної бюрократії М. Вебер ототожнювала відповідальність із чітким розподілом обов'язків, невиконання яких загрожувало деякими санкціями. Конструктивне функціонування організації відповідні до дійових управлінських стандартів виключає втручанні особистих поглядів та емоцій.
Під відповідальністю в загальному плані розуміється здатність суб'єкта виконувати певні вимоги й реалізувати завдання, що стоять перед ним, досягаючи спільно або особисто відчутного результату.
Існують різні форми відповідальності, до яких ми відносимо кримінальну, матеріальну, адміністративну, дисциплінарні відповідальості, підконтрольність, підзвітність, припис про невиконання рішення, відміну рішення посадових осіб на підставі заяви, скарги тощо, відміну рішення вищестоящим керівництвом, відміну рішення в судовому порядку, позбавлення премій, позбавлення персональних надбавок або пільг і т. д. Серед юридичних інститутів та процедур які охоплюються механізмом реалізації Конституції та забезпечують її верховенство у правовій системі України, важливе місце і роль належить адміністративній відповідальності.
Один з найважливіших напрямів реформування українського адміністративного права пов'язаний із суттєвим трансформуванням інституту адміністративної відповідальності. З огляду на це увага вчених і практиків приділена новому етапу кодифікації чинного законодавства про адміністративну відповідальність взагалі та питанням адміністративних стягнень зокрема, в результаті якого має відбутися трансформація чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Актуальність дослідження полягає в тому, що адміністративна відповідальність як різновид юридичної відповідальності являє собою специфічну форму адекватного реагування держави в особі її компетентних органів на негативні протиправні прояви з боку фізичних та посадових осіб, які вчинили правопорушення. Для покарання винних держава застосовує адміністративні стягнення.
Адміністративна відповідальність обумовлена встановленням державою або повноважним державним органом окремих заборон, відповідних правил поведінки і адекватних санкцій (заходів стягнення) щодо порушників цих правил у визначених формах і порядку. Недотримання цих заборон і правил поведінки є правопорушенням (проступком), що законодавством (ст. 9 КпАП) визнається як протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. З цього визначення випливають такі загальні ознаки проступку: антигромадська спрямованість, протиправність, винуватість та адміністративна карність, яка передбачена, на відміну від злочину, не тільки Кодексом України про адміністративні правопорушення, а й іншими законодавчими актами, тобто законами.
Дослідженню механізму адміністративної відповідальності приділяли увагу такі відомі вчені-адміністративісти, як А.Агапов, А.Баб'як, О.Бандурка, Д. Бахрах, Ю.Битяк, В.Богуцький, В.Гарашук, С.Ващенко, В.Колпаков, Т.Коломоєць, В.Поліщук, М.Савін, Ю.Тихомиров, М.Тищенко та інші.
Розглянемо особливості врегулювання адміністративних стягнень в проекті нового КУпАП та особливості адміністративно-правових засад діяльності транспортної галузі України.
|
|
1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1996.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122. Зі змінами та доповненнями.
3. Законодавство України про адміністративну відповідальність: Кодекс України про адміністративні правопорушення. Закони України про адміністративну відповідальність. Судова практика. Адміністративне провадження. Зразки документів: Збірник нормат. актів / Упоряд. С.Е.Демський, Е.Ф. Демський, В.К. Гіжевський. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 368 с.
4. Адміністративне право України. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. За ред. Ю.П. Битяка. - Харків:Право, 2000. - 520 с.
5. Баб'як А. Особливості строків накладення адміністративних стягнень. // Вісник прокуратури. №11(29). 2003. - С. 61-65.
6. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. - К.: Літера ЛТД, - 2002. - 288 с. - С. 152-154.
7. Ващенко С. В., Поліщук В. Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: Навч. посібн. / За заг. ред. В. П. Пєткова. - Запоріжжя, 2000. - С. 40.
8. Ведерніков Ю.А., Шкарупа В. К. Адміністративне право України: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 336 с. - С. 178-179.
9. Власов В.А, Студеникин С.С. Советское административное право. - М., 1959. - С. 163.
10. Забарний Г. Г, Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. Адміністративне право України: Навчальний посібник. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - 212 с.
11. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - 3-є вид., стер. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 752 с.
12. Концепція адміністративної реформи в Україні. - К., 1998. - С. 59.
13. Проект Кодексу України про адміністративні проступки, розроблений робочою групою під керівництвом Стефанюка В. при Верховному Суді України
14. Хорощак Н.В. Адміністративні стягнення за законодавством України: Монографія. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - 172 с.
|
На уровень вверх
Купить