1. Державне будівництво в Україні в період вповноваження нової економічної політики……………………………………………………….3

2. Початок кодифікації законодавства УРСР………………………………..11

3. Конституція УРСР 1929р…………………………………………………..26

Література…………………………………………………………………...27

Створення СРСР істотно вплинуло на державно-правовий статус України. "Союз рівноправних республік", не змінюючи своєї федеративної форми, дуже скоро перетворився на жорстко централізовану державу. Сталін і його оточення зробили все для обмеження, а потім - фактичної ліквідації державного суверенітету союзних республік.

Верховним органом влади в УСРР і надалі залишався Всеукраїнський з "ізд Рад. Після утворення СРСР він мав керуватися постановами Всесоюзних з'їздів Рад, рішеннями монопольне правлячої Комуністичної партії. Виключною компетенцією з'їзду було затвердження, зміна й доповнення Конституції УСРР. Так, XI Всеукраїнський з'їзд Рад (травень 1929 р.) затвердив нову Конституцію УСРР, підґрунтям якої стала союзна Конституцію. Рішеннями з'їзду змінювалися кордони УСРР, встановлювалися кордони й остаточно затверджувалася Конституція Молдавської АСРР (утвореної у складі УСРР 12 жовтня 1924 р.). Всеукраїнський з'їзд Рад обирав ВУЦВК, а з 1926 р. також представників від України до Ради національностей СРСР.

Спочатку відповідно до Конституції 1919р. з'їзди збиралися щорічно, а починаючи з 1926 р. - один раз на два роки. Надзвичайні з'їзди Рад мали скликатися як ВУЦВК, так і на вимогу місцевих Рад, що представляли третину населення України. Згідно з Конституцією 1929 р. делегати Всеукраїнського з'їзду Рад обиралися Всемолдав-ським і обласними з'їздами Рад: по одному делегату від 10 тис. виборців міста і від 50 тис. виборців села. Якщо раніше серед делегатів був хоча б мізерний відсоток представників некомуністичних партій, то, починаючи з VII Всеукраїнського з'їзду Рад (грудень 1922 р.), делегатами обираються лише комуністи (майже 90 %) і безпартійні. Отже, за складом Всеукраїнський з'їзд Рад був органом диктатури пролетаріату, яка зводилась до диктатури правлячої партії. Призначення з'їзду зводилося до суто декоративної функції надання державно-правової форми рішенням партійно-бюрократичної верхівки.

Між Всеукраїнськими з'їздами Рад верховним законодавчим, розпорядчим і виконавчим органом України був Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет (ВУЦВК). Сесії ВУЦВК збиралися спочатку раз на два місяці, пізніше (згідно з Положенням про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. та за Конституцією 1929 р.) - тричі на рік. Надзвичайні (позачергові) сесії скликалися Президією ВУЦВК як з власної ініціативи, так і за поданням Ради Народних Комісарів або на вимогу третини членів ВУЦВК.

1. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII - початок XX ст.). - Львів, 1996.

2. Ерошкин Н.Н. Крепостническое самодержавие и его политические институты (перв. пол. XIX ст.). - М. 1980.

3. Історія держави і права України: У 2 ч. / За ред. А. Й. Рогожина. - К., 1996. - Ч. 1., Ч.2.

4. Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. - К., 1991. - Кн. 1.4. Історичні

передумови возз'єднання українських земель: Зб/ст. -К., 1989.

5. Кульчицький В. С., Настюк М. І., Тищик Б. Й. Історія держави і права України. - Львів, 1996.

Примечаний нет.