1. ТЕОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 3

2. СІМЕЙНІ ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ 3

3. НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР УКРАЇНЦІВ 3

4. ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ "СКРИНЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ" 3

Використана література 3

Проблема походження українців постала перед наукою давно. Вона тісно пов'язана з визначенням загальнослов'янською етногенезу та через різне тлумачення має декілька версій (варіантів).

Тривалий час в історичній науці спостерігалося протиборство двох протилежних теорій походження українського народу - міграційної та автохтонної. Вони мали як своїх прихильників, так і опонентів. Перша з них ґрунтується на визнанні руху як керівної засади етногенетичного процесу. Згідно з цією теорією, слов'янство виникло в Прибалтиці, яка мала би бути першою батьківщиною слов'ян. Потім вони вирушили на південь у віслянський басейн, а пізніше - на схід у басейн середнього Дніпра. Внаслідок слов'яни поділилися на західних і південно-східних.

Друга теорія - автохтонна, або аборигенна, стверджує, що слов'яни були незмінними жителями тієї самої території з часів неоліту. По історичній вертикалі зміцнювались культури, але етнос залишався той самий. Численні дослідження О. Шахматова, О. Преснякова, В. Хвойки, В. Грекова, П. Третьякова, Б. Рибакова, В. Петрова дають підстави вважати автохтонну теорію максимально наближеною до істини.

Те, що народ на цій території жив і займався матеріальним виробництвом, засвідчують численні писемні, лінгвістичні, археологічні, культурні пам'ятки, а також прямо й опосередковано історичні хроніки стародавніх авторів - Йордана, Прокопія Кесарійського, Менандра Протиктора, Феофілакта Сімоката, Маврикія Стратега, Нестора.

Отже, слов'яни - це автохтони-аборигени, а їх прабатьківщиною було межиріччя Одри і Вісли, або

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - К.: Велес, 2005. - 528 с.

2. Грушевський М.С. Історія України. - К. : Либідь, 1991. - 425с.

3. Етнографія України: Навч. посібник. - Л. : Світ, 2004. - 520с.

4. Пономарьов А. Українська етнографія

5. Савинова О.В. История формирования восточнославянского населения Крыма. - Симферополь, ПВ СНГУ, 2001. - 65с.

6. Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Знання України. - 1993. - 112 с.

7. Скуратівський В.Т. Український народний календар. - К.: Техніка, 2005. - 384с.

8. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. - К.: Либідь, 1994. - 252с.

9. Юр М.В. Розписи українських весільних скринь середини XIX - початку XX століття (типологія, іконографія, художні особливості): автореферат дисертації канд. мистецтвознавства: 07.00.06 / НАН України. - К., 1998. - 26с.

Примечаний нет.