1. Міф і релігія як історичні погляди світогляду.

2. Класична німецька філософія.

Література

Світогляд сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найголовніше усвідомлення, розуміння світу, місця в ньому людини, а також ціннісні орієнтації людей, їхні життєві позиції.

Світогляд як складне духовне явище поєднуєв собі переконання, ідеали, цілі, мотиви поведінки, інтереси, ціннісні орієнації, принципи пізнання, моральні норми, естетині погляди тощо.

Якщо проаналізувати сукупність елементів світогляду, можна виділити органічно взаємопов'язані підсистеми. Це - пізнавальна, ціннісна і підсистема поведінки.

У пізнавальній підсистемі світогляд формується насамперед за допомогою знань. До складу світогляду входять повсякденні (життєво-практичні) та наукові (прирордничі, технічні, супільні) знання, а також різноманітні форми суспільної свідомості - політична, правова, моральна, естетична, релігійна. Запас знань особи чи суспільсттва в цілому створює надійне підгрунтя для відповідного світогляду. Без узагальнених широких та гибоких знань неможливо забезпечити чітке, послідовне обгрунтування своїх поглядів на світ та місце людини в ньому.

Ціннісна підсистема. У світогляді крім знань про світ і людину відображаються також певні поняття цінностей. У свідомості людей формується конктретне ставлення до всього, що відбувається, залежно від їх цілей, потреб, інтересів, розуміння сенсу життя тощо. Відповідно виникають світоглядні ідеали (моральні, політичні, естетичні та ін.). Завдяки ідеалам здійснюється оцінка, визначення цінності того, що відбувається. Одним із найважливіших понять, пов'язаних із ціннісною свідомістю, були і є поняття добра і зла, краси та потворності.

1. Алексеев П., Панин А. Философия. - М., 1998.

2. Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії. - К., 2000.

3. Івакін А. філософія. - К., 2004.

4. Філософія / За заг. ред.. С.П. Щерби. - К.: МАУП, 2004. - 216 с.

Примечаний нет.