Фундаменталізм релігійний - тенденція, що виражає негативну реакцію консервативних релігійних кругів (ХІХ-ХХ ст.) на секуляризацію, тобто емансипацію науки, культури і суспільного життя від релігії, що стало причиною маргиналізації останньої. Протилежною тенденцією є модернізм.
Термін з'являється в серії зроблених деякими північноамериканськими протестантами антимодернистських публікацій - "The Fundamentals. A Testimony to the Truth" ("Основи. Свідоцтва істини", 1910-12 р.), у яких проголошувалася вірність таким традиційним уявленням, як безпомилковість Священного писання в кожній деталі, народження Христа від діви, його фізичне воскресіння і фізичне друге пришестя, теорія спокутування (згідно якої Боголюдина Христос постраждав на хресті замість людини). Ці публікації викликали запеклі суперечки між фундаменталістами і модерністами.
В даний час термін придбав ширше значення: під релігійним фундаменталізмом розуміється стійка релігійна установка або один з типів сучасної релігійної свідомості, характерний перш за все для т.з. авраамічних релігій - іудаїзму, християнства й ісламу, але що має також паралелі в індуїзмі, сикхизмі, буддизмі, конфуціанстві. Не дивлячись на те, що в різних релігійних контекстах прояв фундаменталістських тенденцій має різні причини, можна говорити про глобальний релігійний фундаменталізм як особливий феномен, поява якого датується серединою 1970-х років і пов'язана з такими явищами, як зростання християнського фундаменталізму в протестантських церквах США і Латинській Америці, з типологічно схожими католицькими рухами (наприклад, Opus Dei), з "ісламським фундаменталізмом" аятолли Хомейні, ізраїльським рухом Gush Emunim і ін.
|
. Апресян Р.Г. Мораль // Этика: Энциклопедический словарь. М., 2001.
2. Дробницкий О.Г. Понятие морали. М.: Наука, 1994.
3. Культурология: Учбник / Под ред.. Ю. Солоника. - М., 2005.
4. Культурологія: Курс лекцій / За ред.. А. Баканурського. - К., 2004.
|