Вступ ...................................................................................................................4

1. Акцентуації характеру серед підлітків і основні підходи до її класифікації........................................................................................................6

1.1. Поняття акцентуації характеру..................................................................6

1.2. Описи типів акцентуації характерів у школярів-підлітків......................8

1.2.1. Гіпертимний тип.......................................................................................9

1.2.2.Циклоїдний тип........................................................................................10

1.2.3. Лабільний тип..........................................................................................11

1.2.4. Астено-невротичний тип........................................................................12

1.2.5. Сенситивний тип.....................................................................................14

1.2.6. Тривожно-педантичний тип...................................................................15

1.2.7. Інтровертований тип...............................................................................17

1.2.8. Збудний тип..............................................................................................20

1.2.9. Демонстративний тип.............................................................................22

1.2.10. Змішаний тип.........................................................................................23

2. Діагностика та корекція акцентуації характеру у підлітків......................25

2.1. Діагностика акцентуації характеру........................................................ ..25

2.2. Робота з учнями за наслідками тестування..............................................29

Висновки.............................................................................................................32

Додаток 1............................................................................................................34

Додаток 2. ..........................................................................................................39

Список використаних джерел...........................................................................42

Акцентуації характеру особливо яскраво виявляються у підлітковому віці, коли характер дитини ще не сформований повністю. Закріплення певних патологічних рис характеру заважає підліткові адаптуватися у навколишньому світі і може стати однією з причин девіантної поведінки. Розпізнавання типів є важливим практичним завданням. Тип акцентуації харатктеру вказує на характерологічні вади і дозволяє передбачити, які саме чинники можуть викликати декомпенсацію або психогенні реакції, що спричинюють дезадаптацію. Усуваючи причини акцентуації харктеру, можна здійснювати профілактичну роботу.

Концепція акцентованих особистостей розроблена німецьким психіатром Карлом Леонгардом, який виокремив певні типи акцентованої вираженості характеру. Ця концепція була використана вітчизняним психоневрологом А. Е. Лічко, який склав і апробував патохарактерологічний діагностичний питальник для підлітків.

Підліткові з певною акцентуацією характеру вкрай складно поставитися до себе критично, він намагається захиститися від усвідомлення власних похибок і невдач, не хоче або не може збагнути причини несприятливих взаємин із навколишніми. Що глибша розбіжність між уявленнями дитини про власні надміру яскраво виявлені індивідуальні риси, з одного боку, та очікуваннями, оцінками, настановленнями вчителя, соціуму, - з іншого, то несприятливіші умови для подолання відхилень у її розвитку, більше шансів для загострення акцентуації хараткетру, аж до їх переростання у патологічні форми поведінкових відхилень і навіть у психопатизацію.

Основним завданням психолога щодо підлітків з . є цілеспрямоване формування у них мотивації самопізнання й самовдосконалювання. Якщо вчитель здатний створити умови, в яких дитина буде тверезо оцінювати свій спосіб життя, побачить реальну розбіжність між власним ставленням до себе і ставленням до неї навколишніх людей, тоді можливе подолання виниклої дисгармонії.

1. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. - М., 2001. - 576 с.

2. Истратова О.Н.,Э Эксакусто Т.В. Справочник психолога средней школы. - Ростов н/Д: "Феникс", 2003 - 512 с.

3. Литвиненко И.Ю, Диагностика акцентуаций хараткера: методологический анализ. // Соционика, ментология и психология личности. - 2004. - № 6. - С. 52-56.

4. Личко А.Е. Психопатия и акцентуации хараткера у подростков. - М., 1983.

5. Практическая психология в тестах, или Как научиться понимать себя и других. - М., 1999.

6. Психологічний довідник учителя. Книга 1. В 4-х книгах / Упоряд.: В.Андрієвська/ За заг. ред. С.Максименка. - К., 2005. - 112 с.

7. Тренінг модифікації поведінки // Психолог. - 2002. - червень - С. 43-56.

8. Шамшурин А.Г. Проблемы интерпретации результатов диагностики акцентуаций характера. // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 4. - С. 54 - 58.

Примечаний нет.