ВСТУП ………………………………………………………………………3

Розділ I. Види співучасті у вчиненні злочину за кримінальним

правом…………………………………………………………4

Розділ II. Поняття виконавця злочину…………………………………..8

Розділ III. Поняття організатора злочину………………………………..10

Розділ IV. Поняття пособництва та його види…………………………..12

Розділ V. Поняття підбурювача до вчинення злочинустосовно

підбурювача………………………………………………………17

Розділ VI. Підстави кримінальної відповідальності та кваліфікація

діянь вчинених співучасниками злочину (виконавця,

організатора, посібника, підбурювача)………………………..18

ВИСНОВОК……………………………………………………………………30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………31

Злочини вчиняються не лише поодинці. Досить часто в одному злочині беруть участь дві або більше особи, які діють узгоджено і спрямовують свої дії на досягнення єдиного результату. У таких ситуаціях виникає питання про співучасть у злочині. Норми КК, що регулюють поняття співучасті, форми співучасті, відповідальність співучасників, утворюють самостійний інститут кримінального права. Співучасть має важливе значення в кримінальному праві.

1) Інститут співучасті включений до КК для того, щоб на його підставі визначити, як і за що відповідають ті особи, що безпосередньо у вчиненні об'єктивних ознак злочину не брали участі. Наприклад, як відповідає особа, що підмовила іншу вбити потерпілого або дала для цього зброю? Адже ця особа безпосередньо вбивства не вчиняла. Однак на підставі норм про співучасть ця особа буде визнана підбурювачем або пособником вбивства і відповідатиме поряд з виконавцем за вчинення даного злочину.

2) Об'єднання зусиль двох або більше осіб при вчиненні злочину в принципі підвищує небезпечність самого злочину, полегшує його вчинення і приховування. Дійсно, коли діють дві або більше особи, вони підтримують один одного, що, природно, полегшує їм вчинення злочину, дає можливість з більшим успіхом нейтралізувати опір жертви, втекти з місця події, приховати потім здобуте злочинним шляхом майно тощо. Ось чому у деяких випадках співучасть розглядається як кваліфікуюча обставина, що тягне за собою більш сувору кваліфікацію злочину (наприклад, вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб - ч. 2 ст. 185), або вважається обтяжуючою обставиною при призначенні покарання (п. 2 ч. 1 ст. 67).

1. Конституція України К. 1996р.

2. Кримінальний кодекс України К. 2001р.(ст. ст.26- 31)

3. Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии,..- К, 2001.- 216 с.

4. Виттенберг Г., Панченко П. Прикосновенность к престу-плению.- Иркутск, 2001.- 50с.

5. Галиакбаров Р. Р, Групповое преступление.- Свердловск, 2000- 140 с.

6. Зелинский А. Ф. Соучастие в преступлении.- Волгоград, ВСШ,2002-43с.

7. Ковалев М. Й. Соучастие в преступлении. Ч. І.- Свердловск, 201,- 288 с.;

8. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів.-Київ, 2003.- 416с.

9. Коржанський М. Й. Нариси уголовного права.- Київ,2001-208с.

10. Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових термінів.- Київ, 2000- 200 с.

11. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України- К.: Атіка, Академія, Зльги-Н- 2001.- 656 с.

12. Панченко П. Н. Преступное попустительство.- Иркутск, 2004-98с.

13. Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении-М., 2004-208с.

14. Угрехєлидзе Н. Соучастие без сговора.- СЮ,2003.-№ 4- С. 7-8.

15. Царегородцев А. М Ответственность организаторов преступлений- Омск, ВШМ, 2004.- 72 с.

Примечаний нет.