|
На всіх етапах свого історичного буття людина завжди прагнула осмислити, зрозуміти, осягнути як саму себе, так і світ навколо себе, себе у світі і світ у собі. Такий вже спосіб людського буття. У цьому аспекті не є винятком і світ права. Людство здавна цікавили і цікавлять природа й сутність людських взаємовідносин, норм, правил, які визначають їхній характер та властивості. У колі людського осмислення завжди були й є поняття "рівність", "свобода", "справедливість", "закон", зміст яких висвітлює специфіку природи права. Його онтологічні основи, цінності та значимість як у житті людини, так і суспільства взагалі. Тобто ті проблеми, якими здебільшого переймається філософія права з її постійним пошуком істини про право.
Обов'язковість та однаковість правових норм досягається дією, вчинками людей і їх наслідками. Саме закон, на думку Руссо, є необхідною умовою громадської асоціації і співжиття. Річ у тім, що право не лише гарантує рівну міру свободи, справедливості, а й накладає на людей зобов'язання, виконання яких є необхідною передумовою для забезпечення прав інших, що досягається дією закону. У процесі законодавства право набуває статусу закону, тобто йому надається форма загальності і дійсної визначеності. Тож закон не просто взаємопов'язаний із правом, а є необхідною загальнообов'язковою формою його об'єктивізації, виразу і дії в суспільному житті.
Закон, на відміну від права (що формується спонтанно у ході природного плану людського буття), формується людьми свідомо й цілеспрямовано. А тому він не може не відбивати корисливих інтересів законодавця.
Актуальність дослідженої теми полягає в тому, що право завжди має бути вираженим у певній змістовній формі, тобто вміщувати певний текст, викладений юридичною мовою і мати смислове навантаження. Якщо норма не вміщена в певній формі, то вона залишається нормою поведінки, але не буде нормою права. Нормативно-правові акти є основною і найбільш досконалішою формою сучасного права. Їх велика питома вага в порівнянні з іншими формами зв'язана насамперед з підвищенням ролі держави в регулюванні суспільно значимих відносин. Крім того, їхньому широкому використанню "допомагають" такі якості, як здатність централізовано регулювати різні відносини, швидко реагувати на зміни потреб суспільного розвитку, чіткість і приступність викладу виражених у ньому розпоряджень, що особливо стосується екологічного права.
Суспільні відносини, що виникають при використанні праці, потребують правового регулювання, яке здійснюється прийняттям відповідних юридичних норм, що знаходять вираз у формі державних актів органів законодавчої влади, актів вищих органів державного управління, уповноважених видавати такі акти в межах їх компетенції, актів управління конкретних підприємств, установ, організацій за погодженням з трудовими колективами або їх представницькими органами, актів застосування чинного законодавства. Конкретні форми виразу права залежать від ступеня важливості суспільних відносин, що ними регулюються, галузевої незалежності, компетенції органу, що здійснює правотворчість. Це можуть бути закони, укази, постанови, інструкції, накази, інші нормативно-правові акти (такі, як положення, наприклад, про преміювання), правила (такі, як правила внутрішнього трудового розпорядку) тощо.
Питання, що пов'язані з визначенням поняття джерел прав, їх основні види досліджувалися насамперед представниками теорії права, серед яких слід назвати С.С.Алексєєва,В.С.Нерсесянца, П.М.Рабиновича, МЛ.Козюбру, В.В.Копєйчикова, С.В.Поленіна, В.М.Шаповала та ін. Серед представників науки трудового права, які перенесли основні положення теорії права на трудове право та розвинули цей інститут і виділили цілий ряд проблемних питань щодо джерел трудового права, можна назвати таких як: Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак 3.Я., Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І., Шумляєва І.Д. та інші.
Перед нами поставлені настіпні завдання: 1.Розглянути поняття "джерело права" та загальну характеристику джерел трудового права; 2. Визначити Конституцію України - як основне джерело трудового права; 3. Проаналізувати нормативні акти як джерела трудового права України та акти договірного та локального характеру у сфері трудового права; 4. Проаналізувати акти судової влади як одну з форм трудового права.
|
|
1. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с.
2. Івчук Ю.Ю. Методологічно-теоретичний підхід до поняття системи трудового права // Актуальні проблеми права: теорія і практика: 36. наук, праць. - 2005. - № 6. - С. 58-67,
3. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2004.- № 1: Ч. І. - 608 с.
4. Конституція України. - К.:Право. - 1996. - 64 с.
5. Корчевна Л.О. До дискусій про джерела права // Держава і право. - 2005. № 28. - С. 727-731.
6. Пилипенко П. Окремі зауваження до проекту Кодексу України про працю // Право України. - 1996. - №9. - С. 63-70.
7. Проблемы общей теории права и государства. Учебник для вузов. Под общ. ред. члена-корр. РАН, доктора юрид. наук, проф. В. С. Нерсесянца. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА o М, 2006. - 832 с.
8. Процевський О. Новий зміст права на працю - основа реформування трудового законодавства України / / Право України. - 1999. - №6. - С. 101
9. Романов О.Проект Трудового кодексу України // Юридичний журнал. - №5, 2005. - С. 24-27.
10. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.
11. Смолярчук В. И. Источники советского трудового права. - М., 1978. - С 21.
12. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В., Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2002. -368 с.
13. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипеико, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. - 2-е вид., нерероб. і доп. - К.:Видавничий Дім "Ін Юре", 2006. - 544 с.
14. Трудове право України: Підручник / За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. 2-ге вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 564с. - (Вища освіта XXI століття).
15. Чанишева ГЛ., Болотіна Н.Б. Трудове право. - X., 2000. - 564с.
16. Шумляєва І.Д. Трудове право: Навч. посібник. - Д.:ДРІДУ НАДУ, 2004. - 139 с. - С. 10-11.
|
На уровень вверх
Купить