ЗМІСТ

Вступ...................................................................................................................3

Розділ 1. Теоретичний аналіз літератури з проблеми акцентуацій характеру......................................................................................................................6

1.1. Вікові особливості особистості у підлітковому віці ………………….6

1.2. Характеристика акцентуацій характеру у підлітків........................................................................................................................9

1.3. Класифікація акцентуацій характеру по К. Леонгард..........................12

Висновки до 1 розділу ……………………………………….…………......16

Розділ 2. Експериментальне дослідження акцентуації характеру у

підлітків…………………………………………………………………………....17

2.1. Психодіагностичне дослідження акцентуації характеру. ………..…..17

2.2. Аналіз результатів дослідження…………………………………….….20

Висновки до 2 розділу ………………………………………………………23

Психолого-педагогічні рекомендації……………………………………….24

Висновки……………………………………………………....…………......26

Список використаної літератури....................................................................27

ВСТУП

У даний час багато областей трудової діяльності людини пов'язано з нервово-психічною напругою. Урбанізація, прискорення темпу життя, інформаційні перевантаження, підсилюючи цю напругу, часто сприяють виникненню і розвитку прикордонних форм нервово-психічної патології, що виводить питання психогігієни і псхопрофилактики в ряд найважливіших завдань охорони психічного здоров'я людини. Вирішення цих проблем пов'язане, перш за все, з необхідністю з ранньої діагностики субклінічних проявів такого роду станів, зокрема, невротизаціі, психопатизаціі і схильності до них. Важливу роль грає і діагностика акцентуації характеру, яка під впливом психотравмуючих чинників здатна переходити в патологічний стан.

Психологи, що займаються проблемою характеру, вважають, що менше 40% дорослих людей мають збалансований характер - гнучкий, стійкий до стресів, з невисокою чутливістю і помірною тривожністю. Автор цього припущення відомий психолог і психіатр Д. Леонгард, вважав, що творчі особи, наприклад, вчителя, не можуть мати збалансованого характеру. Нарешті, не можна не згадати тут також і про відношення, що існує між акцентуацією характеру і геніальністю (або високою обдарованістю). Тут треба виходити з того факту, що в нерідко вираженій формі ті або інші психопатичні особливості властиві майже всім і "нормальним" людям. Як правило, чим різкіше виражена індивідуальність, тим яскравіше стають і властиві їй акцентуйовані риси. Зрозуміло, що серед людей високообдарованих, з багато розвиненим емоційним життям і легко збудливою фантазією кількість безперечних психопатів виявляється досить значною.

У підлітків збалансований характер зустрічається вкрай рідко. У більшості тінейджерів окремі риси вдачі надмірно посилені (психологи говорять про такі особливо посилені риси услід за Леонгардом як акцентуація характеру), з'являється виборча уразливість в одних ситуаціях і неймовірна стійкість в інших. Іншими словами, для людини, що має певну акцентуацію характеру, буває психологічно важко переносити деякі ситуації. Він відчуває розгубленість, невпевненість, мучиться сумнівами, втрачає працездатність, тоді як в інших ситуаціях він навпроти, відчуває себе адекватно або навіть випробовує прилив сил і бадьорості.

Спроби побудови типології характерів неодноразово робилися впродовж всієї історії психології. Одній з найбільш відомих і ранніх з них з'явилася та, яка ще в початку нашого століття була запропонована німецьким психіатром і психологом Э.Кречмером, а також нашим співвітчизником В.М. Бехтеревим. Декілька пізніше аналогічну спробу зробили психологи П.Б. Ганнушкин, М. Фрамер, О.В. Кербіков, У. Шелдон, а в наші дні - Э. Фромм, До. Леонгард, Г.К. Ушаков, А. Е. Личко і ряд інших учених.

Всі типології людських характерів виходили з ряду ідей. Основні з них наступні:

1. Характер людини формується досить рано в онтогенезі і впродовж наступного його життю проявляє себе як більш менш стійкий.

2. Ті поєднання особових рис, які входять в характер людини, не є випадковими. Вони утворюють чітко помітні, такі, що дозволяють виявляти і будувати типологію характерів.

3. Велика частина людей відповідно до цієї типології може бути розділена на групи.

Об'єкт дослідження - особистісна сфера підлітка.

Предмет дослідження - акцентуації характеру у підлітковому віці.

Мета - дослідити особливості прояву акцентуацій характеру у підлітковому віці.

Задачі дослідження:

1. Провести огляд літературних джерел з даної проблеми.

2. Здійснити підбір методів та методик дослідження.

3. Експериментально дослідити прояв акцентуацій характеру у підлітків.

4. Провести обробку отриманих результатів та їх аналіз.

5. Сформулювати психолого-педагогічні рекомендації з проблеми дослідження.

Методи і методики дослідження:

Для вирішення заявленої проблеми використовувалася наступна методика: для визначення типу акцентуації характеру - опитувальник Р. Шмішека- К. Леонгарда

База дослідження: гімназія № 14 м. Харкова, учні 9-Д класу віком від 13 до 14 років.

Практичне значення роботи:

Вирішення заявленої проблеми може використовуватися для вирішення наступних практичних завдань:

складання корекційних програм;

профорієнтація;

практичні рекомендації для педагогів;

виявлення групи ризику (осіб, схильних до правопорушень, наркоманії, суїцидам) з метою соціально-психологічної підтримки;

виявлення осіб, схильних до депресивних станів і афектних реакцій і т.д.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(Література на мові оригіналу!)

1. Бехтерев В. М. Избранные твори. - Л., 1954.

2. Бурлачук Л. Ф., Морозів С. М. Словарь - довідник по психологічній діагностиці. - Київ, 1989

3. Ганнушкин П.Б. Клініка психопатій: їх статика, динаміка, систематика, деякі загальні міркування і дані. Психологія індивідуальних відмінностей. Тексти / Під ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. М.: Вид-во МГУ, 1982. С. 262-269.

4. Геренштейн Г. Б. Введение в практичну психотерапію. - М., 1927.

5. Гузиков Б.М., Вдовиченко А.А., Иванов Н.Я. Виявлення контингентів підлітків з ризиком зловживання наркотичними і іншими токсичними речовинами. - Обозр. психиат. і мед. психол., 1993 №1, с.73-75.

6. Иванов Н.Я., А.Е.Личко "Патохарактерологичеський діагностичний опитувальник для підлітків". Методична допомога Серія: Випуск 10. М.: "Фоліум", 1995, 64 с., 2-е видавництво

7. Карл Леонгард "Акцентуїрованниє особи". - Ростов н/Д: вид-во "Фенікс", 2000. - 544 с.

8. Личко А.Е. , Н.Я.Иванов. - Л. Патохарактерологичеський діагностичний опитувальник для підлітків і досвід його практичного використання: видавництва інст. ім. Бехтерева, 1976.

9. Личко А.Е, Н.Я.Иванов. - Л. Патохарактерологичеськие дослідження у підлітків: видавництва інст. ім. Бехтерева, 1981.

10. Личко А.Е, Ю.В.Попов. - Л. Психопатичні розлади у підлітків. Ред.: видавництва інст. ім. Бехтерева, 1987.

11. Личко A.Е., Ю.В.Попов. - Л. Саморазрушающее поведінка у підлітків: видавництва інст. ім. Бехтерева, 1991.

12. Личко А.Е., Витевский В.С. Підліткова наркологія. Керівництво для лікарів. - Л.: Медицина, 1991.

13. Личко А.Е. Психопатії і акцентуація характеру у підлітків. - Л.: Медицина, 1977; видавництво 2-і доп. і перераб., Л.: Медицина, 1983.

14. Личко А.Е. Підліткова психіатрія. Керівництво для лікарів. - Л.: Медицина, 1979; видавництво 2-е, доп. і перераб., Л.: Медицина. 1985.

15. Личко А. Е. "Психопатії і акцентуація характеру у підлітків" Видавництва 2-і доп. і перераб., Л.: Медицина, 1983.

16. Озерецковский С.Я. Иванов Н.Я., Личко А.Е. Виявлення депресії у підлітків при патохарактерологичеськом дослідженні. - В кн.: Афектні розлади. Діагностика. Лікування. Реабілітація. Ред. В.И.Кашкаров. - Л.: видавництва інст. ім. Бехтерева, 1988, с.47-52.

17. Щербакова Н.М. Ливинцева М.Я. Психологічні методики для визначення характеру. Іркутськ, ІГПУ, 1996 рік

Примечаний нет.