Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Поняття вбивства ………………………………………………….6

1.1. Об'єктивна сторона умисного злочину…………………………………8

1.2. Суб'єктивна сторона умисного злочину………………………………9

Розділ 2. Правова класифікація умисного вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання………………………………………....10

Розділ 3. Причини та умови умисних вбивств……………………………...15

Висновки……………………………………………………………………...25

Список літератури…………………………………………………………...27

Убивство із давен вважалося злочином проти людини й засуджувалося як мораллю, так і системою норм і правил, що мають чинність закону. Заборона на вбивство була одним з перших табу в людській культурі. Багато в чому це порозумівалося необхідністю продовження роду й зміцнення суспільства. Воля вбивства загрожувала людству винищуванням, тому спочатку вбивство було засуджено й заборонене в локальних співтовариствах - родах, племенах і т.д. У міру становлення більших людських співтовариств, аж до державних об'єднань, табу на вбивство придбало форму закону, обов'язкового для всіх членів співтовариства. Відомо, що перші законовложення (які написані, систематизовані сукупності норм і правил поведінки, а також заборон) формуються на основі загальноприйнятих норм моралі, формалізуємих і закріплюються у законах.

Убивство трактується як злочин практично у всіх законодавчих системах - древніх і сучасних. Зазіхання на чуже життя може бути виправдано мораллю й законом лише у виняткових випадках. Для різних суспільств, культур, політичних систем, ці випадки різні. Одна з перших заповідей Біблійного Моїсея, визнаних як іудеями, так і християнами, говорить: "НЕ УБІЙ!" Старозавітні правила, що мали для древніх іудеїв чинність закону, дуже конкретно визначають убивство як антигромадське діяння. Якщо, відповідно до Біблії, перший убивця на Землі був Каїн покараний вічним вигнанням, то згодом за заподіяну іншому смерть покладалася смерть: " Хто вдарить людину, так, що він умре, так буде відданий смерті... а якщо хто з наміром умертвить ближнього підступно (і прибіжить до жертовника), те й від жертовника мого бери його на смерть."

У сучасних системах права вбивство розглядається як один із самих тяжких злочинів і передбачає суворе покарання, аж до страти в ряді країн, у тому числі, і в Україні.

1. Конституція України, прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - Київ, 1996.

2. Кримінальний кодекс України: (Прийнятий сьомою сесією ВР України 5 квітня 2001 року): Офіційний текст/ Міністерство юстиції України. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 239 с.

3. Постанова Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини" від 1 квітня 1994р.

4. Сумісна вказівка МВС України та Генеральної прокуратури від 30.09.94р. № 15-137 "Про посилення боротьби з бандитизмом".

5. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. - К.: ТОВ "Атіка": Академія: Ельга. - Н., 2001. - с.654

6. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер, 2002. - 496 с.

7. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. - Київ: Юридична думка, 2004. - 656 с.

8. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за ред. проф. П.С.Матишевського, С.С.Яценка, доц. П.П.Андрушка. - Київ: Юрінком Інтер. - 1999р.

9. Криминология. - М.: ИНФРАМ - НОРМА., 1997. - С. 448.

10. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. - К.: Каннон, А.С.К., 2003. - 1104 с.

11. Насильственная преступность и ее значение для характеристики общественных отношений. Экспресс-информация.- М., 1992.- Вып. 1. - С. 6-7.

12. Основные проблемы криминологии, под ред. Вермеш М. - М.: Прогресс, 1978. - С. 172-173.

13. Петров В.В. Криминологические проблемы предупреждения преступлений, совершаемых в сфере бытовых отношений. Автореф. канд. дис. - М., 1981.

14. Филонов В.П. Актуальные проблемы современной криминологии.: Монография. - Донецк: Донеччина, 1997. - С. 288.

15. Шаргородский М.Д. Курс современного уголовного права, М., 1974, стр. 479-480.

Примечаний нет.