|
Релігія євреїв - іудаїзм - одна з деяких національних релігій древнього світу, що збереглася лише з невеликими змінами аж до наших днів. У загальній історії релігій іудаїзм зіграв надзвичайно велику роль, тому що ввійшов дуже істотною частиною до складу християнства й ісламу - двох найбільших сучасних світових релігій.
Іудаїзм називають іноді релігією Мойсея, Мойсеєвим законом (англійці говорять, наприклад, навіть "мозаїзм") - по імені легендарного законодавця євреїв.
Природний і великий інтерес до цієї релігії. Величезна кількість присвячених їй творів. Але з цією же особливою роллю іудаїзму зв'язанаі і великі труднощі у вивченні його історії. У країнах Європи єврейська релігійна традиція, що прийнята до складу християнської традиції, довгий час вважалася богоодкровення істиною, що не підлягає ніякій критиці. Багато вільнодумних учених поплатилися життям за спробу засумніватися в цій істині. Навіть і зараз для віруючих євреїв і християн, особливо для католицького і православного духівництва, основна священна книга євреїв - Біблія залишається аж ніяк не історичним джерелом, а предметом віри і преклоніння, незаперечним авторитетом, книгою, написаної по натхненню святого духу. Аж до наших днів для церковників і реакційної буржуазії захист Біблії від критики є складовою частиною їхньої боротьби проти всяких прогресивних ідей. Це і зрозуміло. Адже Біблія по цей час залишається найважливішим ідейним захисником класового експлуататорського ладу.
Текст "Нікша" є більше древніми в порівнянні з таким додатком як ворожильна практика, що приписана значно пізніше ким те невідомим. Приведемо дослівно цей додаток:
"Гадання зеленого мішка (чотири принципи): 1. Поміщаємо в синій мішечок сім дерев'яних паличок синіх кольорів, що позначають дні, під номерами від 1 до 7.2. Поміщаємо в жовтий мішечок двадцять чотири дерев'яних палички жовтих кольорів, що позначають годинники, під номерами від 1 до 24.3. Гадатель бере з кожного мішечка по однієї палички й поміщає в зелений мішечок. 4. Перед майбутньою важливою подією дістаємо із зеленого мішечка дві палички й читаємо відповідні номери днів тижня й годин доби в тексті "Нікша - знання безсмертя". Якщо зміст збігається то до цього треба прислухатися. Сім днів тижня - сині. Двадцять четверта година доби - жовті".
Основні положення іудаїзму
Надзвичайний розвиток ієрократичного строю повело і до монотеїзму, що саме в післяполонну епоху досягло свого повного вираження. Колишній племінний бог Ягве перетворився тепер у єдиного бога - творця світу і вседержителя.
Варто підкреслити, що в іудаїзмі, таким чином, вперше в історії релігії був проголошений послідовний і принциповий монотеїзм, і не тільки проголошений, але і впрваджений у життя. Тенденція до монотеїзму існувала і у єгипетській релігії, і у вавілонської, і в іранської, і ця тенденція завжди була відображенням політичної централізації, самодержавної влади царя.
Отже, всупереч традиційному церковному погляду монотеїзм у євреїв аж ніяк не споконвічне явище, а, навпаки, порівняно пізніше.
Корені цієї ідеї богообранства походять від найдавнішої епохи, коли Ягве був ще племінним богом і, природно, опікувався про своє племя. Перетворивши згодом у єдиного бога-творця, і вседержителя, Ягве не перестав любити і свій "обраний" народ, хоча і суворо карав його. Ця ідея звучить у всіх пророків. Правда, отут виникало істотне логічне протиріччя: якщо Ягве - творець усього світу і вседержитель, то чому він зробив своїм обраним народом невеликий, нічим особливим не виділюваний народ, тим більше що цей народ на кожнім кроці змінює йому, Ягві? Але на таке протиріччя не звертали уваги (як і взагалі в релігії протиріччя звичайно не помічаються).
У післяполонну епоху ідея богообранства стала звучати ще голосніше. Було проведено строге відділення євреїв (іудеїв) від всіх іншомовних і іноплемінних сусідів: крайні міри на цей рахунок були прийняті Не
|
На уровень вверх
Купить