Зміни, що відбуваються у економічному житті України - створення фінансово-кредитної системи, підприємств різних форм власності і т.п., істотно впливають на питання захисту інформації. Тривалий час у нашій країні існувала тільки державна власність тому інформація і секрети були теж тільки державні, вони охоронялися могутніми спецслужбами.
Об'єктами злочину можуть бути самі технічні засоби (комп'ютери і периферія) як матеріальні об'єкти, так і програмне забезпечення і бази даних, для яких технічні засоби є оточенням.
У цьому значенні комп'ютер може виступати і як предмет злочину, і як інструмент. Якщо розділяти два останні поняття, то термін комп'ютерний злочин як юридична категорія не має особливого сенсу.
Зокрема, до цієї ситуації відноситься факт розкрадання машинної інформації. Якщо розкрадання інформації пов'язано з втратою матеріальних і фінансових цінностей, то цей факт можна кваліфікувати як злочин. Також якщо з даним фактом пов'язуються порушення інтересів національної безпеки, авторства, то кримінальна відповідальність прямо передбачена відповідно до законів України.
Кожен збій роботи комп'ютерної мережі це не тільки "моральний збиток" для працівників підприємства і мережних адміністраторів. По мірі розвитку комп'ютерних технологій Серйозний збій локальних мереж може просто паралізувати роботу цілих корпорацій і банків, що призводить до відчутних матеріальних втрат. Не випадково що захист даних у комп'ютерних мережах стає однією з найгостріших проблем в сучасній інформатиці.
У даній роботі будуть наведені основні причини скоєння комп'ютерних злочинів та наведені основні характеристики комп'ютерного злочинця.
|