книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
Агностицизм Д. Юма. Кант об априорных основаниях познания ( Реферат, 17 стр. )
Аксиология - философское учение о природе ценностей ( Контрольная работа, 21 стр. )
Аксиология как наука е35242 ( Контрольная работа, 17 стр. )
Анализ "Тускуланских бесед Цицерона" ( Курсовая работа, 33 стр. )
Анализ высказываний о предмете философии ( Контрольная работа, 7 стр. )
Анализ высказываний и интерпретации по данной проблеме С.Л.Франка и создание собственных умозаключений по поводу смысла жизни человека ( Реферат, 24 стр. )
Анализ диалога "Софист" Платона.55 ( Контрольная работа, 16 стр. )
Анализ диалога Платона "ПИР" ( Контрольная работа, 6 стр. )
Анализ жизненного пути Бердяева Н.А. и его философия личности и свободы ( Реферат, 18 стр. )
Анализ закономерностей и модели развития науки, изложенных в различных источниках ( Реферат, 16 стр. )
Анализ концепций религии Никши (Украина) ( Контрольная работа, 12 стр. )
Анализ мифологии и религии древнего мира ( Контрольная работа, 15 стр. )
Анализ научной деятельности М.М. Троицкого ( Реферат, 19 стр. )
Анализ нравственного облика "человека массы", характеристика морали массовой культуры ( Реферат, 18 стр. )
Анализ основных аспектов развития социального прогнозирования как философской проблемы ( Реферат, 23 стр. )
Анализ основных положений книги В. Вернадского «Живое вещество» ( Реферат, 14 стр. )
Анализ основных положений буддизма и его влияния на культуру ( Реферат, 27 стр. )
Анализ отношений философии и искусства в повседневном мире ( Контрольная работа, 17 стр. )
Анализ отношения философии и искусства в повседневном мире ( Контрольная работа, 15 стр. )
Анализ первоисточника. Поиск собственной интерпретации проблемы жизни и смерти ( Реферат, 26 стр. )
Анализ политических взглядов Ильина, обозначенных им в сборнике статей "Наши задачи" ( Реферат, 18 стр. )
Анализ понимания времени и пространства в человеческом бытии ( Курсовая работа, 33 стр. )
Анализ понятий свободы человека в философских воззрениях Жана-Поля Сартра ( Реферат, 16 стр. )
Анализ понятия гражданское общество и его трактовка теоретиком гражданского общества Д. Локком ( Реферат, 17 стр. )
Анализ проблемы свободы воли и личной ответственности ( Курсовая работа, 32 стр. )

Вступ……………………………………………………………………………..2

Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасного історичного процесу…………………………………………………………………………..4

Висновки…………………………………………………………………………17

Список використаної літератури………………………………………………..19

Перший начерк некласичної філософії історії зробили К. Маркс і Ф. Енгельс у створеній ними теорії суспільно-економічних формацій. Розробляючи свою систему, вони в царині філософського осягнення історичного процесу прагнули, по-перше, досягти справді автентичного розуміння історії, взірцем та уособленням якого вважали строго наукову її інтерпретацію, по-друге - уникнути однобічностей попередніх - прогресистського, регресистського і циклічного - тлумачень історії, неминучих у тому разі, коли кожне з них претендує на роль самодостатнього і єдино правильного.

Слід зазначити, що на середину XIX ст. прагнення мислителів здійснити перехід від попередніх філософських концепцій історії, трактованих як донаукові, до принципово інших як справді єдино наукових, стало своєрідним виявом "духу того часу". Доказом цього є хоча б те, що останній не менш значущо проявився, зокрема, в тому, що саме в той період і в тому напрямі представники "першого позитивізму" О. Конт і Г. Спенсер розробляють "позитивні" версії трактування історичної дійсності, що теж претендують на справжню науковість як ідеал автентичності. І певною мірою можна погодитися з тим, що завдяки зусиллям цих мислителів - засновників позитивізму та марксизму - справді відбувся своєрідний якісний стрибок у царині філософсько-історичного пізнання. Але не від донаукового рівня до рівня наукового, як вважали вони самі, а від емпіричного рівня до рівня теоретичного. Крім того, цей перехід не означав також того, що осмислення історичного процесу втрачає взагалі свій філософський характер і набуває статусу науки, котра витлумачується тут як найвищий і найадекватніший із можливих рівнів людського пізнання взагалі. Ці мислителі вперше відкривали - і не тільки для себе, але значною мірою й для суспільства - ту справді властиву філософії історії особливість, за якою вона, з одного боку, має дотримуватися низки вимог, спільних для неї й наукового пізнання; з іншого - не може бути зведеною до рангу однієї з систем знання, що цілковито входить у відомство науки. Та вони побачили цю обставину в основному лише під одним кутом зору - тим, де на перший план виступає саме і тільки спільність філософсько-історичного та наукового осягнення реальності.

1. Бойченко І.В. Філософія історії. - К., 2000.

2. Горак Г.І., Ящук Т.І. Проблема спрямованості людської історії // Філософія: Курс лекцій. - К., 1999.

3. Гошовський М.М., Кучерявий І.Т. Ідея прогресу в соціальній філософії. - К., 2003.

4. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. - К., 2001.

5. Суспільні закони та їх дія. - К., 2005.

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Kursovaja.su»