Вступ..............................................................................................................3

1. Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради.....................5

2. Депутат місцевої ради - представник інтересів

територіальної громади, виборців свого виборчого округу.....................9

3. Депутат місцевої ради - повноважний член ради...............................16

4. Основні гарантії депутатської діяльності.............................................23

5. Відкликання депутата місцевої ради.....................................................26

Висновки......................................................................................................32

Список літератури.......................................................................................34

Побудова в Україні громадянського суспільства, демократичної правової держави з верховенством права, пріоритетом прав людини, поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову супроводжується становленням і розвитком місцевого самоврядування. "В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування", - зазначено у Конституції України (ст. 7).

У Конституції України отримали правове врегулювання й інші положення, в яких розкриваються суть та особливості здійснення місцевого самоврядування в Україні: місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення відповідно до Конституції і законів України; місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою безпосередньо і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, є районні та обласні ради (ст. 140); матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад, а також об'єкти їхньої спільної власності, які перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст. 142); територіальні громади та органи, утворені ними, мають власні повноваження, у межах яких діють самостійно, під свою відповідальність, а також повноваження органів виконавчої державної влади, надані (делеговані) їм законом, у межах яких вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади (ст. 142, 143); права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст. 145)[1].

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" // Відомості Верховної Ради. - 2002. - № 40. - Ст.290.

3. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // ВВР. - 1997. - №24.

4. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (науково-практичний коментар). - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999.

5. Європейська хартія про місцеве самоврядування // Віче. - 2000. - №3.

6. Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі // Право України. - 1997. - №2.

7. Ковріга О. Відповідальність органів місцевого самоврядування за неправомірні дії // Право України. - 2001. - №2.

8. .Колодій А.М.. Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посібник. - К., 2000.

9. Крявчекко В. Яким бути управлінню територіями в Україні // Право України. - 1993. - №2.

10. Попсуй В. Інститути безпосереднього самоврядування діють // Віче. - 2001. - №6.

11. Пріоритети регіональної політики//Голос України. - 1999. - №181. 28 вересня.

12. Хоменець Р. Участь населення у вирішенні питань місцевого значення // Право України. - 2000. - №7.

Примечаний нет.