|
Майбутні експресіоністи об'єднувалися навколо впливових художніх журналів у своєрідні товариства. Так з'явилися перші об'єднання "Міст" (Е. Хеккель, Е. Кірхнер, М. Пехштейн), "Синій вершник" (В. Кандинський, Ф. Марк, А. Макке), "Штурм" (О. Кокошка).
У перші роки свого розвитку експресіонізм існував як форма індивідуального протесту проти буржуазної дійсності, жорстокості, зла. Початок першої світової війни привніс у творчість експресіоністів теми протесту проти війни, приреченості людини, смерті. Не аналізуючи соціально-політичної природи війни, вони засуджували її як вбивство людини людиною. Ця властивість раннього експресіонізму приваблювала тоді німецьких письменників Г. Зегерса, К. Манна, Б. Брехта, С. Цвейга, які саме у межах цього напряму починали свій творчий шлях. Однак пізніше деякі з них відійшли від експресіонізму, який не міг задовольнити їх насамперед тому, що такі митці, як, наприклад, Зегерс і Брехт, вже на початку творчого шляху прагнули до глибокого аналізу соціальних суперечностей свого часу. Орієнтація ж експресіонізму на протест заради протесту, на релігійно-містичні мотиви, на свідоме відокремлення людини від зовнішнього світу не могла задовольнити соціально зрілих митців. Суперечливість світоглядних засад експресіонізму гостро виявилася згодом. У фашистській Німеччині було заборонено чимало творів експресіоністів. Деякі з представників цього напряму, не визнаючи форм активної політичної боротьби, покінчили життя самогубством. Водночас частина експресіоністів активно співробітничала з фашистами.
|
|
1. Естетика: Підручник / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.І.Панченко; За заг. ред. Л.Т.Левчук. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с.
2. Подольська Є.А. Культурологія. - К., 2003.
3. Лекции по истории эстетики. Кн. З, ч. 2. М., 2000.
4. Савицька Л. Лінгвоестетичний аналіз новел М. Хвильового "Я (Романтика)" // Дивослово. - 1998. - № 11.
5. Хвильовий М. Твори у 2 т. - К., 1990.
|
На уровень вверх
Купить