Кожний виріб є носієм різних конкретних властивостей, що відображають його корисність і відповідають певним потребам людини. Корисність будь-яких речей відбиває їхню споживну вартість. Споживна вартість того чи того товару має бути оціненою, тобто має бути визначеною його якість. Отже, споживна вартість і якість виробів безпосередньо пов'язані між собою. Проте це не тотожні поняття, оскільки та сама споживна вартість може бути корисною не в однаковій мірі. На відміну від споживної вартості якість продукції характеризує міру її придатності для споживання, тобто кількісний бік суспільної споживної вартості.
Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.
Поряд із якістю існує поняття технічного рівня певних видів продукції. Це поняття за змістом вужче за попереднє, оскільки охоплює сукупність лише техніко-експлуатаційних характеристик. Його показники встановлюються за проектування (розробки) переважно нових знарядь праці (машин, устаткування, приладів, транспортних засобів тощо) і відображаються в спеціальних картах технічного рівня, які використовують у процесі вивчення ринку й визначення попиту на нові товари, складання бізнес-планів, рекламних матеріалів тощо.
|
1. Богатин Ю.В. Качество продукции: экономические вопросы управления. - Москва: Издательство стандартов, 1986. - 216с.
2. Економіка підприємства: Підручник. За редакцією С.Ф. Покропивного. - Видання 2-ге, перероб. і доп. - Київ: КНЕУ, 2004. - 528с.
3. Управление качеством: Учебник для вузов. / Под ред. С.Д. Ильенковой. - Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 199с.
4. Фомичев С.К. и др. Основы управления качеством: Учебное пособие. - Киев: МАУП, 2000. - 196с.
5. Шаповал М.І. Менеджмент якості: Підручник. - Київ: Знання, 2006. - 471с.
|