Вступ……………………………………………………………………3
Розділ 1. Фотосинтез як основне джерело енергії……………………………4
1.1. Історія відкриття фотосинтезу……...……………………………4
1.2. Значення фотосинтезу в природі…………………………………6
1.3. Механізм фотосинтезу……………………………………………7
1.4. Фактори, що впливають на фотосинтез…...……………………12
Розділ 2. Методика ознайомлення з темою „Фотосинтез ” у школі………..15
2.1. Методика проведення уроку……………………………………..15
2.2. Аналіз результативності методики………………………………21
Висновки……………………………………………………………….22
Список літератури…………………………………………………….23
Додатки………………………………………………………………..24
|
Вступ
Слово «фотосинтез» означає буквально створення або збірку чогось під дією світла. Зазвичай, говорячи про фотосинтез, мають на увазі процес, за допомогою якого рослини при сонячному світлі синтезують органічні сполуки з неорганічної сировини.
Всі форми життя у Всесвіті потребують енергії для зростання і підтримки життя. Водорості, вищі рослини і деякі типи бактерій уловлюють безпосередньо енергію сонячного випромінювання і використовують її для синтезу основних харчових речовин. Тварини не уміють використовувати сонячне світло безпосередньо як джерело енергії, вони отримують енергію, поїдаючи рослини або інших тварин, що харчуються рослинами. Отже, в кінцевому підсумку, джерелом енергії для всіх метаболічних процесів на наший планеті слугує Сонце, а процес фотосинтезу необхідний для підтримки всіх форм життя на Землі.
Найважливіший шлях хімічних реакцій при фотосинтезі – це перетворення вуглекислоти і води на вуглеці і кисень. Таким чином, за рахунок енергії Сонця енергетичні речовини (СО2 і Н2О) перетворюються на багаті енергією продукти – вуглеводи і кисень.
Вміст СО2 в атмосфері залишається майже повним, не дивлячись на те, що вуглекислий газ витрачається в процесі фотосинтезу. Річ у тому, що всі рослини і тварини дихають. В процесі дихання в мітохондріях клітин кисень, що поглинається з атмосфери живими тканинами, використовується для окислення вуглеводів і інших компонентів тканин з утворенням в кінцевому підсумку двоокису вуглецю і води і з супутнім виділенням енергії. Енергія, що вивільняється, запасається у високоенергетичні з'єднання – аденозінтріфосфат (АТФ), який і використовується організмом для виконання всіх життєвих функцій. Таким чином дихання приводить до витрачання органічних речовин і кисню і збільшує зміст СО2 на нашій планеті.
Розділ 1. Фотосинтез як основне джерело енергії.
На процеси дихання у всіх живих організмах і на спалювання всіх видів палива, що містять вуглець, в сукупності витрачається в масштабах Землі в середньому близько 10000 тонн 02 в секунду. При такій швидкості споживання весь кисень в атмосфері повинен був би вичерпатися приблизно через 3000 років. На щастя для нас, витрата органічних речовин і атомного кисню врівноважується створенням вуглеводів і кисню в результаті фотосинтезу. У ідеальних умовах швидкість фотосинтезу в зелених тканинах рослин приблизно в 30 разів перевищує швидкість дихання в тих же тканинах, таким чином, фотосинтез слугує важливим чинником, регулюючим зміст О2 на Землі.
1.1. Історія відкриття фотосинтезу.
На початку XVII в. фламандський лікар Ван Гельмонт виростив в кадці із землею дерево, яке він поливав тільки дощовою водою. Він відмітив, що через п'ять років дерево виросло до великих розмірів, хоча кількість землі в кадці практично не зменшилась. Ван Гельмонт, природно, зробив висновок, що матеріал, з якого утворилося дерево був отриманий з води, що використовувалась для поливу. У 1777 році англійський ботанік Стівен Хейлс опублікував книгу, в якій повідомлялось, що в якості поживної речовини, необхідної для зростання, рослини використовують головним чином повітря. У той же період знаменитий англійський хімік Джозеф Прістлі (він був одним з першовідкривачів кисню) провів серію дослідів по горінню і диханню і прийшов до висновку про те, що зелені рослини здатні здійснювати всі ті дихальні процеси, які були виявлені в тканинах тварин. Через декілька років голландський лікар Інгенхауз виявив, що рослини окисляють кисень лише на сонячному світлі і що тільки їх зелені частини забезпечують виділення кисню. Жан Сенебье, що займав пост міністра, підтвердив дані Інгенхауза і продовжив дослідження, показавши, що в якості поживної речовини рослини використовують двоокис вуглецю, розчинений у воді.
У 1817 р. два французькі хіміки, Пельтьє і Каванту, виділили з листя зелену речовину і назвали її хлорофілом. Наступною важливою віхою в історії вивчення фотосинтезу було зроблене в 1845 р. німецьким фізиком Робертом Майєром твердження про те, що зелені рослини перетворюють енергію сонячного світла в хімічну енергію.
|
Список літератури
1. Айкхорн П. И др. «Современная ботаника», стр.95-99.
2. Артемов А. «Энциклопедия БИОЛОГИЯ», 1995, стр.200-203.
3. Коган В.Л. и др. «Биология», 1984, стр.160-161.
4. Медведева В. «Ботаника», 1980, стр.128-131.
5. Питерман И. и др. «Интересная ли ботаника?», 1979, стр.19-20.
6. Пенкин П. «Физиология растений», 1975, стр.69.
7. Челобитько Г. и др. «Ботаника», 1990, стр.79, 102-103.
8. Д.Халл, К.Рао «Фотосинтез». М.,1983
9. Мокроносов А.Г. «Фотосинтетическая реакция и целостность растительного организма». М.,1983
10. Мокроносов А.Г., Гавриленко В.Ф. «Фотосинтез: физиолого – экологические и биохимические аспекты» М.,1992
11. «Физиология фотосинтеза» под ред. Ничипоровича А.А., М.,1982
|